Захист досвіду

ОПИС ДОСВІДУ

                                                                    «Коли я хочу запам’ятати, я забуду,

 коли я хочу зрозуміти, я – запам’ятаю»

Методична тема: «Активізація творчих здібностей та пізнавальної активності учнів на уроках історії, як фактор якісної підготовки учнів до ЗНО»

Адреса досвіду: Харківський ліцей № 107 Харківської міської ради Харківської області

Автор досвіду: Шкатула Олександр Володимирович, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, «старший вчитель».

Проблемами творчості з давніх часів цікавилися Платон, Аристотель, Августін, Гегель. Вчені вважають, що творча особистість краще адаптується до соціальних умов. Ідеї розвитку творчості продовжують в своїй педагогічній спадщині А.С. Макаренко, В.О.Сухомлинський. Педагоги розглядають творчу діяльність учнів як таку, що сприяє розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості: самостійність у виборі знань; працелюбність; вміння бачити головне; бачити спільне в різних і різне в подібних явищах; розумова активність; підбір матеріалу, який необхідний для виконання конкретного завдання і т.д. Результатом цих якостей повинен стати кінцевий продукт творчої діяльності.

Досвід роботи, що пропонується, є результатом дослідження і практичної апробації підходів до активізації творчої діяльності учнів на уроках історії.  Провідна ідея досвіду полягає у створенні цілісної взаємодії  учня та вчителя, розвитку особистості та різноманітних форм мислення кожного учня, створенні та вирішенні проблемних завдань, самостійне осмислення учнем певних історичних подій без звертання до підручника, можливість робити певні висновки і застосовувати свої знання на практиці.

Мета досвіду:

•         виявлення талановитих дітей та створення умов для їх оптимального розвитку;

•         підтримка учня і розвиток  його здібностей, підготовка  ґрунту для того, щоб ці здібності було реалізовано;

•         створення креативних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність;

•         формування в учнів мотивації до самоосвіти;

•         розвиток творчих здібностей школярів, уміння аналізувати, моделювати, прогнозувати, творчо мислити;

•         формування життєвих навичок і компетентностей ХХІ сторіччя, які допоможуть учням у подальшій самореалізації в різноманітних сферах життєдіяльності.

Творча діяльність учнів не може вийти за межі набутих знань. Всім відома аксіома, що людський мозок здатний забувати. Тому повторення вже пройденого матеріалу (причому багаторазове повторення) є необхідною умовою. Якщо ще врахувати і те, що учні оволодівають основами різних наук, то стане зрозумілим, що без повторення вже пройденого дуже важко, а інколи і неможливо рухатись вперед.

Вважаю, що для того, щоб дитина могла творчо працювати, потрібно створити їй відповідні умови. На мою думку, у творчого вчителя повинно бути розвинуте почуттям гумору, а це є одна із психологічних умов, бо я розумію, що гумор допоможе здолати відчуження, зблизити колектив.

У навчальній діяльності робота з талановитими та творчими дітьми ґрунтується на диференційованому підході, що сприяє розширенню й поглибленню освітнього простору предмета.

Завдання педагога, на мою думку, полягає у тому, щоб створити умови, з яких будь-яка дитина могла б просуватися шляхом власної досконалості, уміла мислити самостійно, нестандартно. Цей шлях називається «самовдосконаленням дитини в умовах освітнього процесу».

Задачі:

•     формування  розуміння процесів історичного розвитку;
•     розвиток цілісної картини світу в уявленнях дитини;
•    розвиток творчого критичного й абстрактно-логічного мислення, здатностей розв'язувати проблеми;
•     розвиток здатності самостійно навчатися та здійснювати дослідницьку роботу;
•  розвиток здатностей до самопізнання й саморозуміння, формування позитивної «Я-концепції»;
•    удосконалення практичних навичок учнів у аналізі історичних  документів.

Актуальність досвіду:

       Зміни, що відбуваються в економічній, політичній і духовній сферах українського суспільства, висувають нові вимоги до освіти, які полягають насамперед у вихованні соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості. У Законі України «Про загальну середню освіту», Національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття», Концепції загальної середньої освіти наголошується, що система освіти має забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості, розвиток у дітей і молоді творчих здібностей.

       Відповідно до вищезазначених вимог значною мірою змінюється місце і роль історії як базової шкільної дисципліни, на яку покладаються важливі освітні  завдання: задоволення потреб суспільства у навчанні та вихованні творчих діяльних громадян з розвиненою духовністю і національною свідомістю, значним інтелектуальним потенціалом. Сучасний оновлений зміст історичної освіти характеризується включенням нових фактів, вивченням різних версій інтерпретацій подій і явищ, що потребує від учнів уміння аналізувати  інформацію, критично мислити, вибирати поміж різними тлумаченнями минулого кілька точок зору і давати їм оцінку, бачити та формулювати проблему, знаходити шляхи її раціонального вирішення, генерувати ідеї, робити аргументовані висновки.

       Оскільки шкільні роки – це роки становлення особистості, то одне із основних завдань вчителя і полягає в тому, щоб виявити стрижневі якості учня і, враховуючи вікові особливості, створити умови для максимальної реалізації його творчих здібностей. Важлива роль у вирішенні цього завдання належить організації навчально-виховного процесу в школі, який повинен сприяти інтелектуальному  й творчому розвитку кожного школяра.

      Аналіз сучасної практики викладання історії свідчить про те, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для розвитку творчості, задоволення потреб кожного учня у самореалізації і повному використанні свого потенціалу. Традиційна система освіти повною мірою не забезпечує умови для розвитку творчих здібностей школярів. У процесі навчання увага та енергія учнів концентрується в основному на змісті матеріалу, який засвоюється. Між тим, розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація відбувається лише за умови  постійного збагачення творчим досвідом у процесі активної пізнавальної діяльності.

Новизна досвіду

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, завоювати і використовувати в практичній діяльності історичний матеріал. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб кожен учень активно, з цікавістю і захопленням працював на уроці, бачив плоди своєї праці та міг їх оцінити.

          Наукова основа досвіду:

     Питання розвитку творчих здібностей учнів знаходяться в центрі уваги дидактів, психологів та істориків-методистів. Ряд дослідників підкреслюють, що творча особистість характеризується мотиваційною активністю і спрямованістю, інтелектуальними здібностями, емоційно-чуттєвими та естетичними властивостями, пізнавальною активністю, гнучкістю, здібністю до співробітництва, комунікативністю тощо. Інтелектуальні здібності є основою для творчості, а комунікативно-творчі – специфічною формою творчості, що стимулює нове. Інтелектуальні здібності поділяються на інтелектуально-логічні та інтелектуально-евристичні. У працях  В.І.Андрєєва, О.Л.Яковлєва визначено взаємозв’язок між інтелектуально-логічними, інтелектуально-евристичними та комунікативно-творчими здібностями й формами творчості особистості. Педагогічний аспект формування пізнавальної активності школярів у процесі творчої діяльності розкритий в роботах А.М.Алексюка, В.І.Андреєва, В.В.Давидова, Б.І.Коротяєва. Психологічні основи даної проблеми досліджували Л.С.Виготський, В.К.Демиденко, О.М.Леонтьєв, О.Н.Лук. Розвитку окремих компонентів інтелектуально-логічних здібностей присвячені дослідження Л.І.Анциферової, Н.І.Запорожець, М.І.Кондакова, Н.О.Менчинської, В.Ф.Паламарчук, І.М.Скрипкіна, М.М.Шардакова. Питання розвитку інтелектуально-евристичних здібностей досліджені в працях В.І.Барко, Б.І.Коротяєва, Ю.М.Кулюткіна, Л.Л.Момот, В.Н.Пушкіна, Л.В.Шелестової. У напрямку дослідження шляхів розвитку комунікативно-творчих здібностей працювали Н.П.Анікеєва, О.І.Клепіков, І.Т.Кучерявий, Б.Ф.Ломов, І.К.Матюша, О.П.Медведіцков, І.Б.Первін, А.В.Петровський, О.І.Пометун.

       Методичні особливості розвитку творчих здібностей у процесі навчання історії висвітлено у працях Н.Г.Дайрі, І.Я.Лернера, В.О.Комарова, В.М.Сотниченка та ін.

      Проте, незважаючи на достатню увагу вчених до даної проблеми, комплексний розвиток інтелектуально-логічних,  інтелектуально-евристичних та комунікативно-творчих здібностей учнів у процесі навчання історії досі не був предметом спеціального наукового дослідження.

      Таким чином, об’єктивні потреби розвитку історичної освіти України, практика навчання історії в загальноосвітній школі обумовили вибір та актуальність обраної теми.

Зміст досвіду:

На матеріалі педагогічних технологій критичного мислення хочу поділитися  своїм досвідом створення алгоритму  розв’язання проблемних завдань на уроках історії.  

У практиці не відмовляюсь від традиційних уроків, але подобається використовувати «цікаві добавки»: пошукові, дослідницькі, евристичні методи, які дозволяють активізувати пізнавальні та творчі здібності. 

Основним завданням на уроці вважаю не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної мною інформації. Учні співпрацюють у діалозі зі мною, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під моїм керівництвом той матеріал, де  інформація має посилання на наукові дослідження. 

Упроваджую інноваційні технології навчання: урок – історична вікторина або бліц-турнір, узагальнюючі уроки у формі КВК, клуб знавців. Для досягнення результатів ставлю розвивальну мету, яка передбачає виявляти літературні, художні здібності учнів, учити учнів працювати з усіма доступними джерелами знань, самостійно відшукувати історичну інформацію за темою, порівнювати, аналізувати і критично оцінювати історичні факти, та діяльність осіб, спираючись на отриманні знання, на основі альтернативних поглядів на проблеми. Тому акцент мети може бути зроблений на розв’язання різних видів творчих завдань і відповідно на розвиток різних видів творчих здібностей.

Наприклад, учень  працює на  уроці сищиком, який веде розслідування. А як сищику досягти результату?  Необхідно розглянути історичну ситуацію з різних точок зору, це допомагає краще зрозуміти варіативність історичного процесу, різноманітність засобів його пізнання. Спробувати всі інноваційні методи аналізу та синтезу проблемної ситуації та успіх вам буде гарантований. Успішність у виконанні таких завдань завжди приносить позитивний результат.

Завдання  вчителя, на мою думку, полягає в тому, щоб навчити саме розумової діяльності на базі логічно – асоціативного алгоритму, тому що, рівень розвитку психічних процесів (сприймання, пам'ять, мислення, уява і т. д.) впливає на процес навчання та його ефективність.

Важливим кроком до успішності  також є увага, яка покращує і підсилює будь – яку діяльність. Увагу на уроці можна підтримати використанням мультимедійних засобів навчання – яскравих презентацій до уроку і творчими завданнями для учнів. Уважність  дозволяє зосередитись і не пропустити ні важливе, ні другорядне при виконанні завдання. Саме з уважності  - одного з головних компонентів  залежить успішність при виконанні завдання.

Крім того, важливою умовою успішності – є впевненість учня. Коли під час підготовки та роботі учень  впевнений у своїх силах, то і сприймання та розуміння матеріалу стає міцніше. А це стає запорукою усвідомлення самим учнем своєї роботи та її результатів.

Тому при самостійній підготовці дуже важливим є розуміння опрацьованого матеріалу, як називають психологи, інтерпретація, яка може здійснюватися у різних формах. Я приводжу учнів до самостійного мислення в розумових операціях особливо працюючи з текстами матеріалів до ЗНО. Особливо цікавими є пізнавальні задачі для самостійної роботи з атласом (наприклад, завдання на різних історичних картах – порівняння двох карт).

Залучення історичних документів сприяє конкретизації історичного матеріалу, створенню яскравих образів і картин минулого, допомагає відчути дух і мову часу.

Така робота активізує мислення. «Залучення документа призводить до розвитку в учнів прийомів критичного аналізу…» - зазначав Бернадський. Великій інтерес викликають архівні матеріали, тому прагнемо навчити дітей користуватися архівними матеріалами: що являє собою даний матеріал, коли і ким він складений, про що ми можемо довідатись з цього документу. Ці завдання носять творчий характер: використання тексту як аргументу, висловлення своїх наукових припущень.

Розуміння учнями навчального матеріалу є лише першою сходинкою в активізації  пізнавальної діяльності і є тією базою, на основі якої застосовуються методи, що вимагають більшої самостійності учнів, розраховані на більш ґрунтовний розвиток їх логічного мислення,  дають змогу на практиці застосувати знання.

Підвищення пізнавальної активності учнів на уроках допомагає створенню зосередженості шляхом застосування таких методів та технологій, як:

•         мозковий  штурм;
•         метод ПРЕС;
•         гронування;
•         ажурна пилка;
•         кубування;
•         асоціативний кущ;
•         метод ключових слів та інші.

При розвитку творчих здібностей, обдарованості, учням даю відчути, що основний метод поновлення, збільшення знань – самостійний творчий пошук, розвиток світогляду, пробудження інтересу до історії. При самостійній підготовці дуже важливим є розуміння опрацьованого матеріалу, тобто інтерпретація, яка може здійснюватися в різних формах, серед яких ефективні мнемотехнічні прийоми (прийоми запам’ятовування), або наявність в пам’яті слідів – «розпізнавальних знаків», що набагато спростовує доступ до них.

Часто учень зіштовхується з катастрофічною нестачею часу. Учитель повинен допомогти учню орієнтуватися в неосяжному морі інформації, підказати, що саме з нього необхідно відібрати, як скомпонувати досліджений матеріал. Визначити основні напрямки роботи з урахуванням можливостей учня. Цим досягається цілеспрямованість і систематичність діяльності.

Говорячи про рівень складності тієї чи іншої теми, треба брати до уваги пізнавальні можливості учня, наявність необхідних книг, журналів у нього вдома та у бібліотеках, які він може відвідувати. Обов’язково треба ознайомити його з правилами користування довідковою літературою і особливо архівними документами, навчити учнів спиратися на інші джерела знань, в першу чергу на засоби масової інформації.

Основними умовами створення психологічного комфорту є:

•         орієнтація на змагання, актуалізація лідерських можливостей учнів;
•         орієнтація на потреби дитини;
•         максимальне розширення кола інтересів;
•         домінування розвивальних можливостей над інформаційною насиченістю;
•         ускладнення змісту навчальної діяльності.
Основні напрями роботи:

•         на уроках — індивідуальна диференційована робота, робота в групах;
•         гурткова робота із предмета;
•         позакласні заходи у межах предметного Тижня науки;
•         предметні заходи у класі із запрошенням батьків;
•     участь учнів 5—11-х класів у ліцейській конференції «Кращий доповідач» із захистом навчальних проектів;
•         участь в олімпіадах різного рівня;
•         участь у творчих конкурсах різного рівня.
     Кожна дитина особлива, по-своєму неповторна й обдарована. Звернення вчителя до її найкращих почуттів обов’язково матиме успіх і знайде відгук у дитячих серцях. Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності – ось наше найперше завдання, бо успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися.     

Результативність досвіду:

За останні роки інтерес учнів до уроків з використанням нетрадиційних методів роботи постійно утримується на достатньо високому рівні. Спостерігається динаміка розвитку творчої особистості учнів. 

Результати Турніру юних істориків

Районний етап:
2010 – команда ХЛ № 107 посіла І місце, керівник Шкатула О. В.
2011 – команда ХЛ № 107 посіла ІІ місц, керівник Шкатула О. В.
2012 – команда ХЛ № 107 посіла III місце, керівник Шкатула О. В.
2013 -  команда ХЛ № 107 посіла II місце  керівник Шкатула О.В.
2014-   команда ХЛ № 107 посіла  II місце керівни к Шкатула О. В.
2015 -  команда ХЛ № 107 посіла  II місце  керівник Шкатула О.В.

Переможці ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з історії

•               2011 рік  Кучеренко М. -  ІI місце,
                  Харченко К. – ІІ місце,
•         2012 рік  Харченко К. – ІІІ місце,
                  Кучеренко М. – ІІ місце,
                  Демиденко І. – ІІ місце,
•         2013 рік   Тимохіна Д. – ІІ місце,
                   Демиденко С. -  ІІІ місце,
                   Пабат Ю. –  ІІІ місце
•         2014 рік   Кушниренко А. – ІІІ місце,
                  Тимохіна Д. – ІІ місце
                  Харченко К. – ІІІ місце

Команда ХЛ №107 (керівник ЛНТ – Шкатула О. В.) у конкурсі «Що? Де? Коли?» – 2011-2015 призери, у 2015 році III місце на міському етапі.

Студенти Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого: Демиденко Іван, Нагорний Артем, Веселий Сергій, Єлагіна Вікторія, Рєзнік Едуард, Тугай Кирило, Боровий Данило, Рєдін Ігор, Калашников Олександр, випускники ХЛ № 107.

Студенти Харківського національного університету Імені В.Н. Каразіна  Кудь Олександр, Кучеренко Маргарита випускники ХЛ № 107.

 Друковані  роботи з даної теми:

•         Візуальне джерело – як засіб історичного дослідження. Науково-методичний журнал «Історія і право». №32 (132), листопад 2007 р., стор. 8.

•         Розвиток учнівських компетенцій як основа успішності навчання. Науково-методичний журнал «Історія і право». №8 (180), березень 2009 р., стор. 6.

•         Деякі аспекти якісної підготовки до ЗНО з історії. Науково-методичний журнал «Історія і право». №14 (330), травень 2013 р.

Висновок:

Аналізуючи свій педагогічний досвід з цього питання, я можу з точністю сказати, що використання технології критичного мислення на уроках історії у поєднанні з життєвим досвідом учнів підвищують ефективність навчання. Саме таке поєднання дає змогу створення на уроці активного середовища, допомагає активізувати творчу уяву учнів, розвиває їх мислення й формує у школярів компетенцію,  необхідну для життя у сучасному суспільстві. А розвиток обдарованості учнів залежить від професійного рівня педагога та використання креативних методів навчання. У практиці моєї педагогічної діяльності я вчусь використовувати нові технології навчання, які сприятимуть розвитку інтелектуальної, творчої, предметної або лідерської обдарованості.